Що після курсу AFF

AFF завершується, коли ви складаєте програму й стрибаєте самостійно. Цей момент може збити з пантелику: раптом поруч немає інструктора, немає наступного рівня для заліку, і ви маєте самі вирішити, що далі. Саме про це йдеться в цьому пораднику. Сам курс докладно описано на сторінці курсу AFF, а якщо ви ще обираєте між тандемом і навчанням, почніть із порівняння.

Після курсу ви все ще учень

Польські правила називають вас учнем-парашутистом, доки ви не отримаєте свідоцтво кваліфікації. Учня вносять до посадкового списку літака лише під наглядом інструктора, який веде навчання в цьому стрибку, і він стрибає з парашутом, укладеним уповноваженою особою. Тож самостійний стрибок після курсу означає самостійність у повітрі. Нагляд при цьому нікуди не зникає: кожен такий стрибок має свого інструктора.

Перші стрибки після курсу

Перші самостійні стрибки після AFF — це здебільшого закріплення того, що ви вже вмієте. Ви стрибаєте багато й стрибаєте просто: стабільний вихід, контроль висоти, вчасне розкриття, продуманий захід на приземлення. Поспішати до фігур немає сенсу, бо саме тоді формуються звички, і вони лишаються на всі ваші подальші стрибки.

На практиці це означає регулярність. Той, хто стрибає раз на два тижні, помітно прогресує. Той, хто буває на зоні двічі за сезон, щоразу починає з відновлення того, що вже знав, а після довгої перерви інструктор може призначити стрибок для повторення, перш ніж пустити далі.

Свідоцтво кваліфікації, тобто ліцензія

Те, що в розмовах називають ліцензією, у польському праві має назву свідоцтва кваліфікації парашутиста (świadectwo kwalifikacji skoczka spadochronowego, PJ). Його видає на заяву Голова Управління цивільної авіації Польщі (ULC), а першим порогом є допуск класу B. Отримати свідоцтво можна з 16 років.

Що потрібно виконати

• Щонайменше 50 стрибків із вільним падінням за все навчання, разом щонайменше 30 хвилин падіння. Курс AFF є першим етапом цього навчання.
• Навчитися укладати основний купол, оцінювати придатність парашута й оглядати його перед стрибком.
• Керувати тілом у вільному падінні в усіх площинах.
• Приземлятися у визначеному місці й визначати точку відділення, тобто місце, над яким виходять із літака.
• Теорія з шести предметів: авіаційне право, можливості й обмеження людини, загальна безпека стрибків, знання про парашут, а також теорія і правила стрибка з парашутом.

Завершує все державний іспит із теоретичної та практичної частин перед екзаменатором екзаменаційної комісії.

30 хвилин на 50 стрибків дають у середньому 36 секунд падіння на стрибок. Стрибки з короткою затримкою знижують це середнє, і тоді для свідоцтва потрібно більше ніж 50 стрибків.

Що дає клас B

З допуском класу B ви стрибаєте без нагляду інструктора й самі укладаєте свій основний купол. Саме свідоцтво видають безстроково, але воно діє лише тоді, коли чинний хоча б один основний допуск. Основний допуск дійсний 5 років, і його продовжують після перевірки знань і вмінь екзаменатором.

Медичні вимоги

Польське Авіаційне право (Prawo lotnicze) звільняє парашутистів і кандидатів на свідоцтво від авіаційно-медичних обстежень. Придатність до стрибків підтверджують власною письмовою заявою, що стан здоров’я дозволяє безпечно стрибати, або чинним посвідченням водія будь-якої категорії. Обстеження знову потрібні тим, хто працює за інструкторським допуском, стрибає з пасажиром або бере участь у змаганнях, які організовує польська спортивна спілка.

Наступні пороги: класи C і D

• Клас C: після класу B і щонайменше 200 стрибків, разом щонайменше година вільного падіння. Дає право виконувати показові стрибки, а з 18 років і на роль випускаючого, тобто парашутиста, який на борту наглядає за виходом учнів.
• Клас D: після класу C і щонайменше 500 стрибків, разом щонайменше три години падіння. Дає право самостійно організовувати стрибки з парашутом.

Скільки це коштує потім

Після AFF найбільшою статтею стає не навчання, а кількість стрибків. За кожен стрибок ви платите за підйом на висоту, а поки немає власного спорядження, ще й за оренду укладеного парашута. Поки ви учень, до цього додається нагляд інструктора, який зони рахують по-різному: одні включають його в ціну стрибка, інші виносять у прайсі окремо.

Один стрибок коштує в кілька разів менше, ніж тандем, але між курсом і свідоцтвом класу B їх лишається кілька десятків. Найпростіше порахувати самому: кількість стрибків, яких бракує, помножена на ціну підйому на зоні, де ви стрибатимете, плюс оренда, поки вона потрібна. Як це влаштовано в нас, ми розповімо ще до курсу: напишіть нам.

Власне спорядження

Купувати щось до курсу чи одразу після нього немає жодних підстав. Комплект орендують на зоні, а власний зазвичай збирають поступово, після кількох десятків стрибків.

Повний комплект складається з ранця з підвісною системою, основного купола, запасного парашута і зазвичай автомата розкриття запасного парашута. Новий коштує приблизно як уживаний автомобіль, тому до нього здебільшого доходять поетапно, починаючи з підвісної системи або купола.

Окреме рішення стосується розміру основного купола. Менший купол під тим самим парашутистом має більше навантаження на площу, і USPA прямо описує, що це означає: вищу горизонтальну й вертикальну швидкість, швидші повороти, крутіше й довше пікірування після повороту, різкіші відмови й складніше гальмування на приземленні. Тому купол зменшують повільно, у міру того, як зростає кількість стрибків, а не тоді, коли трапилася вигідна пропозиція з рук.

Куди можна рухатися далі

• Групова акробатика: кілька парашутистів будують фігури в повітрі.
• Фрифлай: положення, відмінні від плаского на животі, зокрема головою вниз.
• Купольне пілотування: точність приземлення й керування самим парашутом.
• Вінгсьют: після потрібної кількості стрибків і окремої підготовки.
• Інструкторський шлях: інструкторські допуски вимагають свідоцтва класу D і віку щонайменше 21 рік.

Читайте далі